- покривити
- —————————————————————————————покриви́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покривити — ривлю/, ри/виш; мн. покри/влять; док. 1) перех. Зробити кривим; викривити, зігнути. || безос. || Перекосити від болю, невдоволення і т. ін. (перев. обличчя). || безос. 2) неперех., перен. Учинити проти совісті, справедливості. Покривити душею … Український тлумачний словник
покривлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покривити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
покривулити — у/лю, у/лиш, док., розм. 1) перех. Те саме, що покривити 1). 2) неперех. Те саме, що покривуляти … Український тлумачний словник